- приголосний
- [при/голоснией]
м. (на) -еіному/ -еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
приголосний
Смотреть что такое "приголосний" в других словарях:
приголосний — а, е, лінгв. Який утворюється внаслідок проходження струменя повітря через перепону в якомусь місці мовного апарату (про звуки мови). Приголосний звук. || у знач. ім. при/голосний, ного, ч. Звук, основою якого є шум, що виникає внаслідок… … Український тлумачний словник
приголосний — лінґв. консонант, шелестівка … Словник синонімів української мови
приголосний — прикметник … Орфографічний словник української мови
сонант — а, ч. 1) Приголосний звук, при творенні якого голос переважає над шумом. 2) У деяких слов янських мовах – приголосний або півголосний звук, який один або разом з іншими звуками утворює склад … Український тлумачний словник
спірант — а, ч., лінгв. Приголосний звук, що утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення, напр.: в, с, з, х; щілинний (фрикативний) приголосний … Український тлумачний словник
фрикатив — а, ч. Щілинно шумовий приголосний звук (напр., з, с, ф, х); фрикативний приголосний … Український тлумачний словник
абруптив — а, ч. Проривний приголосний звук, під час вимовляння якого в гортані між голосовими зв язками постає змикання … Український тлумачний словник
африкат — а, ч. і африка/та, и, ж., лінгв. Складний приголосний звук, який утворюється внаслідок злиття двох приголосних, напр.: ц , ч , дз , дж … Український тлумачний словник
білабіальний — а, е: •• Білабіа/льний звук лінгв. приголосний звук, що утворюється зближенням або зімкненням обох губ; губно губний звук … Український тлумачний словник
вібрант — а, ч., лінгв. Приголосний звук, при артикуляції якого мовні органи утворюють вібрацію … Український тлумачний словник
